вівторок, 30 квітня 2019 р.
понеділок, 29 квітня 2019 р.
Чому існують правші та лівші?
Чому на світі існують правші та лівші? Відповідь на це питання є дійсно цікавою! Дізнайтеся, яка ж все-таки різниця між правшею та лівшею та чому не варто перевчатися, якщо ти лівша.
Немає загальноприйнятого та чіткого пояснення, чому дехто правші, а дехто лівші. Втім, з цього приводу існують декілька теорій. Одна з них полягає в тому, що наше тіло асиметричне (права половина не ідентична лівій). Тому і права та ліва півкулі мозку людини функціонують теж по‑різному. Також, нерви зв’язують кожну півкулю з протилежною стороною тіла: права півкуля з лівою й навпаки.
Звідси слідує, що якщо ліва частина мозку має перевагу, то права частина тіла являється більш досконалою та краще пристосованою. Все що ми робимо при житті (читаємо, готуємо, пишемо) – все це відбувається завдяки лівій півкулі мозку. У лівші навпаки: в нього відбувається перестановка, права частина мозку домінує над лівою, тому такі люди краще володіють лівою стороною тіла. Така риса часто передається спадково, тому у батьків-лівшів скоріше народиться дитина-лівша, а у правшів – правша.
Звідси слідує, що якщо ліва частина мозку має перевагу, то права частина тіла являється більш досконалою та краще пристосованою. Все що ми робимо при житті (читаємо, готуємо, пишемо) – все це відбувається завдяки лівій півкулі мозку. У лівші навпаки: в нього відбувається перестановка, права частина мозку домінує над лівою, тому такі люди краще володіють лівою стороною тіла. Така риса часто передається спадково, тому у батьків-лівшів скоріше народиться дитина-лівша, а у правшів – правша.
ФАКТ
Окрім правшів і лівшів, розрізняють так само амбідекстрів – людей що однаково добре володіють обома руками, і амбісіністрів – тих, кому складно використовувати й праву, і ліву руку.
Приблизно кожна десята людина — лівша. Існує думка, що серед дівчат в два рази менше лівшів, ніж серед хлопців. Така відмінність пояснюється тим, що обидві півкулі головного мозку відповідають за різні сторони життя. Права півкуля мозку відповідає за сприйняття інформації та емоційність, тому лівші все сприймають узагальнено та інтуїтивно. Ліва ж півкуля відповідає за деталі та аналіз, тому правші більш схильні до логіки та раціональності.
Як правило, до 5 років стає остаточно зрозуміло лівша ти чи правша. А оскільки ними народжуються, то й перевчатися не слід. Причина тут ховається в роботі мозку, який у будь-якому разі не стане від того працювати інакше. Тому й переeченим лівшам буває ще складніше писати та вчитися взагалі.
Відповідно до соціологічної теорії, завдяки своїй винятковості лівші показують кращі результати в певних видах діяльності. Ліва рука часто переважає у композиторів, художників, спортсменів, організаторів; права – у лінгвістів, інженерів, математиків.
Відомі лівші:
Леонардо да Вінчі, видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження. Був амбідекстром.
Чарлі Чаплін, англійський та американський кіноактор і кінорежисер. Визнаний як один з найкращих коміків в історії світового кіно, тричі нагороджений премією «Оскар». Грав на скрипці теж лівою рукою.
Юлій Цезар, окрім того, що міг займатися трьома справами одночасно, він ще й давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник.
Відповідно до соціологічної теорії, завдяки своїй винятковості лівші показують кращі результати в певних видах діяльності. Ліва рука часто переважає у композиторів, художників, спортсменів, організаторів; права – у лінгвістів, інженерів, математиків.
Відомі лівші:
Леонардо да Вінчі, видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження. Був амбідекстром.
Чарлі Чаплін, англійський та американський кіноактор і кінорежисер. Визнаний як один з найкращих коміків в історії світового кіно, тричі нагороджений премією «Оскар». Грав на скрипці теж лівою рукою.
Юлій Цезар, окрім того, що міг займатися трьома справами одночасно, він ще й давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник.
Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу
33 роки тому - 26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі. 
О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинуло близько 50 співробітників станції і постраждали сотні рятувальників. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. В результаті аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі - тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.Населення Прип'яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС "Форсмарк" знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції сталася тільки у 2000 році.Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Завдяки самопожертві ліквідаторів аварія стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.
33 роки тому - 26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.
Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.
О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинуло близько 50 співробітників станції і постраждали сотні рятувальників. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. В результаті аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.
Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі - тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.
Населення Прип'яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС "Форсмарк" знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.
Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.
У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.
Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції сталася тільки у 2000 році.
Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Завдяки самопожертві ліквідаторів аварія стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.
Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.
Підписатися на:
Дописи (Atom)